ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО: ЩО РОБИТИ ТА КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ?

     Домашнє насильство – дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Що робити у разі вчинення домашнього насильства?

• Зателефонувати в поліцію за номером 102.
• За необхідності — звернутися за медичною допомогою —  103.
• Зателефонувати на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства (Ла Страда) – 116 123.
• Звернутися до Служби у справах дітей Великобірківської міської ради — 0352-49-23-50
• Отримати безоплатну правову допомогу (0-800-213-103).

Заходи, які застосовуються для протидії домашньому насильству.

1) Терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься працівниками поліції і може містити такі заходи:

— зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

— заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

— заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

2) Обмежувальний припис стосовно кривдника виноситься рішенням суду, яким визначаються один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:

— заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

— усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

— обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

— заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

— заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

— заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Обмежувальний припис видається терміном від одного до шести місяців.

3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;

4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.

Особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі мають право на безоплатну вторинну правову допомогу ( ст.14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»)